МАТЕРІАЛІЗМ ЧИ...

Вас реально не существует.( цю замітку я надибав здається на ПОЛІТИКО)
В далеком 1982 году произошло замечательное событие. Исследовательская группа под руководством Элейна Аспекта при университете в Париже представила эксперимент, который возможно, оказался одним из самых значительных в 20 веке. Аспект и его группа обнаружили, что в определенных условиях элементарные частицы, например, электроны, способны мгновенно сообщаться друг с другом независимо от расстояния между ними. Не имеет значения, 10 сантиметров между ними или 10 миллиардов километров .

На захист корупції. Оповідка перша: про Сакашвілі.

Найперше, що хотів би зауважити: збіг призвіщ, назв, країн і обставин є випадковим і не має до реального життя ніякого відношення. Така собі політична хвантастика.
Дивна, на перший погляд, назва допису не є насправді дивною і хто дочитає до кінця – все зрозуміє.

ВИНА ПОПУЛІСТСЬКОГО ЗАКОНУ

В засобах масової інформації часто можна прочитати про неналежний догляд батьків за своїми дітьми. Гірше того: зустрічаються випадки злочинного відношення до батьківських обов’язків. Це - покинуті не на одну добу матір’ю діти. Це - намагання продати свою дитину. Це – тяжкі побої, а то й вбивство. Потурання батьками мажорів примхам і шкідливим звичкам своїх дітей, на мою думку, стоїть в одному ряду із іншими проявами злочинного недбальства у виконанні своїх батьківських обов’язків.

ЧОЛОВІК МАЄ П’ЯТЕРО ДІТЕЙ

Колись давно, ще за часів «розвитого соціалізму», один чоловік женився і жінка родила йому дитину. Разом жили недовго. І справа навіть не в тому, що, аби жити окремо від батьків, треба було винаймати житло. Просто молода жінка, коли жила під крилом у матусі як королева, не звикла до самостійного життя. Тож коли чоловік намагався тяжким трудом вилізти із бідності, то справедливо розраховував на співчуття і підтримку своєї половини.

ЕКОНОМІКА ДЛЯ ПТУ 2

Коли ми уважно розглянемо схеми структури виробництва і споживання, то побачимо, що в різних складових цієї структури часка бюджетних відрахувань – різна. І з точки зору поповнення бюджету вигідні якраз ті виробництва, які дають найбільші відрахування до бюджету.

Інколи, як я підозрюю, певне виробництво в цілому збиткове для державного бюджету. Бо потребує дотацій, розмір яких нівелює дохід від такого виробництва. Користь для держави від такого виробництва - у соціальній та безпековій площині. І це – не тільки шахти. Це – виробництво електрики атомними станціями. Це – і охорона здоров’я. Коли з одної сторони на лікування витрачаються міліарди, а з іншої сторони держава заробляє на тютюні та горілці. А також дозволяє заробляти на над дорогих і неякісних ліках і послугах.

ДО ВЛАДИ

Одна із вимог до кандидатів у вищу владу країни: вони дають згоду на заборону їх рідні учитись, лікуватись і відпочивати закордоном,  поки їх батько, син чи дід є міністром чи депутатом. Закордонні поїздки депутатів і міністрів тільки службові у складі делегацій. Як кажуть: "мухи - окремо, котлети - окремо". 

Мале Коло головної управи держави Україна

Із самого початку свого ніби незалежного поступу Україна набивала гулі в пошуках кращого свого устрою. А оскільки поряд вже давно існують держави з багатою демократичною традицією, то тодішні начальники кинулись копіювати той закордонний досвід. Але що доброго могли зробити люди, що ще вчора були гвинтиками тоталітарної системи?  Зробили як зуміли і як дозволили їм кремлівські куратори. І те зроблене працює не дуже добре. Скоріше погано.

Дуже поганою є та обставина, коли президент ніби сам проводить державну політику і сам на сам зустрічається з іншими політиками з інших країн. Ніхто з його виборців не знає ні предмету переговорів, ні того, що ж він там наобіцяв. Звичайно ж у президента є купа радників, як публічних на державному рівні, так і невідомих для широкого загалу на незрозумілій оплаті своїх послуг. Окрім того для нього працює апарат аж цілої адміністрації, що займає доволі великі приміщення в центрі Києва.

РІЗНИЦЯ МІЖ ОЛІГАРХАМИ ТА ПІДПРИЄМЦЯМИ

Слова “олігарх, олігархія” є одними з найбільш вживаних у сучасному політичному лексиконі українців. Ними описують, як правило, щось негативне і неприйнятне у цивілізованих суспільствах. Часто для українців слова “олігарх” і “підприємець”, “бізнесмен”, “багатий” є синонімами.  Та чи справді це так? Спробуємо розібратися.
Хто такі олігархи?

Відкрита інтернет-енциклопедія Wikipedia дає наступне визначення поняття “українські олігархи” – “це група підприємців, яка неприродно швидко з’явилася на економічній і політичній арені Україні після здобуття нею незалежності в 1991 році, так само, як це сталося у сусідніх пострадянських країнах”.

Перерахуємо типові ознаки українського олігархічного бізнесу:

ПРО ЕКОНОМІКУ ДЛЯ ДЕЯКИХ ПЕТЕУШНИКІВ. РЕЗЮМЕ.

РЕЗЮМЕ
Ще багато факторів осталося не висвітлених через брак часу. Але із вже сказаного видно, що керувати економікою потрібно вдумливо. І керувати на користь справі, а не на користь окремим олігархічним групам чи на догоду зовнішнім впливам.
Що найперше, на мою думку, треба змінити оподаткування ПДВ в сторону зменшення. Може навіть не до десяти, а лише до 5 відсотків. Але відмінити повернення експортерам. Це, можливо, позбавить їх (експортерів тобто) надприбутків, але зменшить податковий тягар на всіх інших виробників та тягар на карман вітчизняного споживача. Але ефект буде за однієї умови: ПДВ повинні платити усі виробники товарів і послуг. Контроль через касовий апарат як для малих, так і для великих. При тій обставині, що касові апарати натепер працюють через інтернет, то нема проблем з контролем продажу товарів і послуг.

Про економіку для деяких «петеушників».

Відразу заявляю, що під «петеушниками» я не мав на увазі випускників ПТУ та й взагалі представників робітничих професій. Бо, працюючи колись таким же робітником, спостерігав у багатьох із них таку досконалість в майстерності, що мені навряд чи б вдалося коли-небуть її досягнути.

Треба зауважити, що талант, даний кожній людині, не є таким вже універсальним, щоб мати успіхи в будь-якій діяльності. Одному краще дається робота з металом, іншому з деревом. Ще хтось успішно працює з рослинами чи тваринами. Хтось дуже добре володіє словом і вміє висловити власну чи суспільну думку в письменництві чи публіцистиці. А хтось освоїв красномовство і лицедійство. Тож виступає як актор чи так званий політик.

Хто ж з людей не досяг ніякого успіху в своїй діяльності, то значить, що він займається не своїм ділом. Але це не тільки його власна вина. Бо інша причина – недосконалий устрій суспільства. Можна говорити про відсутність соціальних ліфтів. А можна говорити про несправедливий розмір винагороди за свою діяльність.

Бо хто б пішов в політику, якби там не було б майже необмеженої можливості збагачення? – хіба що ідейні та марнославні. Але натепер в політику йдуть цілими сім’ями. І коли син продовжує бізнес батька, то це зрозуміло. Хоч з огляду на вище сказане не завжди є доречним. Проте це – їхні проблеми. А от політика, як вид діяльності, що впливає не тільки на наш добробут, а й безпеку нашу і нашої країни, повинна проводитись виключно людьми з відповідними до цього здібностями і рівнем культури.

На жаль такого рівня культури, знань та вміння їх застосовувати у багатьох представників державної влади не спостерігаємо. Зате спостерігаємо шалену, часто справедливу і конструктивну, критику на форумах в інеті. От я й змушений проводити «лікбез»  для таких «петеушників» при владі.

Кілька міфів про ринок землі.

Кілька міфів про ринок землі.
В суспільну думку постійно пхають твердження про ринок землі, як панацею від усіх хвороб української економіки. Ці зловмисники користуються тим, що навіть більшість селян не достатньо володіють інформацією, не кажучи вже про жителів міст. А ще не кожен вміє аналізувати ті потоки інформаційних впливів, що формують суспільну думку. Якщо ж додати таку властивість багатьох пересічних жителів України вважати себе чи не найрозумнішими, що знають краще за вчителів як треба учити, за лікарів як лікувати і таке інше. При цьому постійно стають жертвами фінансових пірамід та інших лохотронів. То як таким оцінити загрозу отого суперлохотрону, яким наразі є позитивність ринку сільськогосподарських земель.

Якою повинна бути конституція України 2

Конституція України повинна вміти себе захищати від змін, що приводять до погіршення життя громадян України в цілому. Хтось може сказати: «от я десь порушив закон і мав від того погіршення свого існування через покарання». То таким треба пояснити, що будь-яке порушення закону  одним громадянином завжди в підсумку приводить до погіршення життя інших громадян. Бо всі закони повинні захищати прагнення всіх громадян жити краще.