В засобах масової інформації часто можна прочитати про неналежний догляд батьків за своїми дітьми. Гірше того: зустрічаються випадки злочинного відношення до батьківських обов’язків. Це - покинуті не на одну добу матір’ю діти. Це - намагання продати свою дитину. Це – тяжкі побої, а то й вбивство. Потурання батьками мажорів примхам і шкідливим звичкам своїх дітей, на мою думку, стоїть в одному ряду із іншими проявами злочинного недбальства у виконанні своїх батьківських обов’язків.
Незадовільна оцінка роботи соціальних служб не може викликати будь-які заперечення. Бо часто побиту чи покинуту дитину виявляють або сусіди чи медпрацівник. Буває дуже рідко, що хороша в минулому матуся пустилася берега і небезпечна для дитини ситуація в сім’ї стала повною несподіванкою для служб нагляду. Переважна більшість випадків цілком закономірна і з дня народження можна прогнозувати нездорове відношення батьків до своїх обов’язків. І коли побиття чи погані умови для дітей тривають не один рік, коли діти постійно спостерігають п’янство і мордобій, то значить, що соціальні служби не працюють на профілактику, а забирають дітей з таких сімей вже зовсім скалічених як фізично так і морально.
Хто винуватий глобально? - Той хто приймав закони про допомогу матерям при народженні та допомогу одиноким матерям. Бо цей закон не працює на майбутнє України. Бо стимулює народжувати не совісних жінок, а тих хто хоче халявних грошей. Адже немає в законі заборони на підтримання антисоціальних елементів. Те ж саме з одинокими матерями. Поряд співмешканець, що може бути біологічним батьком. І ніхто не цікавиться, чи законно отримують допомогу такі "одиначки". Бо якби в законі було дозволено проводити експертизу на батьківство, то можна було б довести незаконність отримання бюджетних коштів такими одиначками.
Багато читачів можуть справедливо зауважити, що діти в таких батьків вірогідно виростуть такими ж якщо не гіршими. Це міна уповільненої дії. Бо і в достойних батьків, а частіше в батьків мажорів діти інколи стають на злочинну стежку. І от уявіть собі картину через всього п'ятнадцять-двадцять років.
Незадовільна оцінка роботи соціальних служб не може викликати будь-які заперечення. Бо часто побиту чи покинуту дитину виявляють або сусіди чи медпрацівник. Буває дуже рідко, що хороша в минулому матуся пустилася берега і небезпечна для дитини ситуація в сім’ї стала повною несподіванкою для служб нагляду. Переважна більшість випадків цілком закономірна і з дня народження можна прогнозувати нездорове відношення батьків до своїх обов’язків. І коли побиття чи погані умови для дітей тривають не один рік, коли діти постійно спостерігають п’янство і мордобій, то значить, що соціальні служби не працюють на профілактику, а забирають дітей з таких сімей вже зовсім скалічених як фізично так і морально.
Хто винуватий глобально? - Той хто приймав закони про допомогу матерям при народженні та допомогу одиноким матерям. Бо цей закон не працює на майбутнє України. Бо стимулює народжувати не совісних жінок, а тих хто хоче халявних грошей. Адже немає в законі заборони на підтримання антисоціальних елементів. Те ж саме з одинокими матерями. Поряд співмешканець, що може бути біологічним батьком. І ніхто не цікавиться, чи законно отримують допомогу такі "одиначки". Бо якби в законі було дозволено проводити експертизу на батьківство, то можна було б довести незаконність отримання бюджетних коштів такими одиначками.
Багато читачів можуть справедливо зауважити, що діти в таких батьків вірогідно виростуть такими ж якщо не гіршими. Це міна уповільненої дії. Бо і в достойних батьків, а частіше в батьків мажорів діти інколи стають на злочинну стежку. І от уявіть собі картину через всього п'ятнадцять-двадцять років.
Немає коментарів:
Дописати коментар